Роль математики у  процесі розвитку логічного мислення є  дуже великою.

Ця наука побудована за принципом: від абстрактного  — до конкретного.
Практика свід чить, що найбільш ефективний спосіб розвитку мислення — розв’язування нестандартних логічних завдань і  задач. Крім того, розв’язування нестан дартних логічних задач може стати добрим підґрунтям для вивчення «класичної математики». Так, відомий математик сучасності, засновник московської математичної школи, академік Микола Миколайович Лузин, коли був гімназистом, отримував із математики лише двійки. Учитель відверто сказав батькам М. М. Лузина, що їх син бездарний, що він далі не зможе навчатися у  гімназії. Батьки запросили репетитора, за допомогою якого хлопчик ледве перейшов до наступного класу. Однак, репетитор був розумною і  спостережливою людиною. Він помітив, що хлопчик не вмів розв’язувати прості, примітивні задачі, але він із задоволенням розв’язував складні нестандартні задачі. Використовуючи цей дар дитини, він зумів зацікавити хлопчика математикою. Завдяки такому творчому підходу, який запровадив педагог, М.  М.  Лузин став ученим зі світовим ім’ям. В. О. Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і  його спостереження підтвердили, «що насамперед потрібно навчити дітей охоплювати поглядом ряд предметів, явищ, подій, усвідомлювати зв’язки між ними... Вивчаючи процес мислення дітей, я  все більше впевнююся, що невміння усвідомити, наприклад, задачу  — наслідок невміння абстрагуватися, відійти від конкретного. Потрібно навчити дітей мислити абстрактними поняттями». Діти повинні засвоїти такі поняття: аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення, конкретизація. Коли діти зможуть оперувати цими поняттями, тоді не виникатиме проблем під час розв’язування задач. Тому потрібно з  першого класу на заняттях із математики призначати час для розв’язування задач із логічним навантаженням.

Приклади завдань логічного змісту.

Задачі-казки 

1. В Аравії помирав старий. Усе своє майно, 17 верблюдів, він заповідав синам, причому старший мав отримати половину, середній  — третину, а найменший — дев’яту частину. Після смерті батька сини не знали, що робити, адже 17 не ділиться без остачі ані на 2, ані на 3, ані на 9. Довго сперечалися брати, аж тут під’їхав на верблюді мудрець. Дізнався про суперечку і  дав братам мудру пораду, що допомогла розділити майно так, як заповідав батько. Що то була за порада?
 2. Біжить лисичка, а  на зустріч їй  — ведмідь. — Ти куди, сестрице? — Додому поспішаю! Мені зайчик дві морквини дав. Вечерю варитиму. — А мені зайчик дав аж чотири морквини. Я  з них вечерю зварю? — Пропоную, ведмедику, спільну вечерю зварити! — запропонувала хитра лисичка, зметикувавши, що у  ведмедя більше морквинок, ніж у  неї. Ведмідь погодився. Наламали хмизу, розклали багаття, зварили вечерю. Щойно примостились їсти, аж тут  — журавлик. — Чи не почастуєте мене? Я  вам за це рибки дам... Поділили вечерю на три рівні частини, сіли й  поїли. Журавлик дав шість рибок і  полетів. Лисичка і  каже ведмедеві: — Тобі три рибки, і мені три. Так буде порівну. А  ведмідь: — Ні, це не справедливо. Адже в  мене 4 морквини було, а в тебе 2. Отже мені належить 4 рибки, а  тобі 2. Як не сперечалась лисичка, а таки ведмідь узяв 4 рибки. Невдовзі зустрів ведмідь зайчика в  лісі, розповів про вечерю з  лисичкою і  журавликом. А зайчик посміхнувся і  сказав, що лисичка, мовляв, по всьому лісі плеще язиком, що ведмедя обманула. — Як же так?  — замислився клишоногий... А  ти як гадаєш, хто кого обманув?
ІНШІ ПРИКЛАДИ ЛОГІЧНИХ ЗАВДАНЬ МОЖНА ПОДИВИТИСЯ НА БЛОЗІ У РУБРИЦІ "МУДРАГЕЛИК"