Забави для дорослих і малих довгими зимовими вечорами.

Друдли — дивне, таємниче і незвичайне слово. Що це? Іноді думають, що це якась чудернацька тваринка, або загадкова рослинка, або, можливо, комашка чи предмет, або...

Виявляється, друдли — це схематичні малюнки, про які важко точно сказати, що саме зображено на них. Придумав їх письменник Роджер Прайс. Його книги про друдли видано у 50-х роках XX ст. і кілька разів вони перевидавалися.

Друдли можуть зацікавити і дорослих, і дітей. Можливі такі напрями використання друдлів:

● для відпочинку, невимушеного спілкування;

● для активізації творчості, гнучкості мислення і вміння подивитися на ситуацію з різних поглядів;

● під час тестування і дослідження пізнавальних здібностей людини.

Три види питань по друдлам розвивають різні види мислення:

Про що ви подумали? (для розвитку асоціативного мислення);

Що це? (для розвитку дивергентного мислення);

На що це схоже? (для розвитку творчого мислення).

У роботі з дітьми використовуємо друдли окремо, або включаємо їх в ігри, за допомогою яких розвиваємо в дітей різні форми мислення, мовлення та уяву. Наприклад: скласти розповідь за серією друдлів, які діти добирають самостійно і викладають їх у певній послідовності, а потім придумують за ними розповідь. Завдяки схематичному зображенню друдлів вигадування опису для них перетворюється на захопливу гру. Кожен може побачити у друдлі щось своє, відкрити простір для творчості та уяви. Для кожного друдла можна придумати безліч описів і кожен — буде правильним. Але потрібно навчитися пояснювати, чому вигадано саме такий опис.

Від слова — до діла, або Класичні друдли

Уважно розгляньте мал. 1.

Що це? Можливо, це людина в костюмі з краваткою-метеликом, яку прищемив ліфт?

Або метелик, який сів відпочити на мотузку для білизни (саме так його буде видно згори)? А можливо, це метелик повзе по мотузці вгору? А хіба це не схоже на два гучномовці на стовпі? А може, це дзьобики пташок, які схопили одного черв'ячка? Хтось ще згадає про пісочний годинник, флюгер, бантик, цукерку тощо.

І не обов'язково опис чи пояснення мають бути реалістичними (наприклад, трикутник, який цілує власне відображення у дзеркалі, або квіточка з двома пелюстками, або гномик поклав шапочку на стіл біля дзеркала). Добре, якщо опис несподіваний, цікавий, зрозумілий, дотепний і, звісно, схожий на зображення. (Мал. 2, 3).

 Оскільки в цих загадок широкий віковий діапазон, ви можете разом із дитиною поміркувати, подумати, посміятися, позмагатися, хто вигадає більше відповідей, а їх кількість необмежена — друдли можуть бути, чим завгодно.

Як створити класичні друдли?

Коли діти вже набудуть певного досвіду опису намальованих друдлів, вони можуть спробувати створити і власні друдли, а потім із друзями придумати і описи до них. Нагадаємо:

● друдли майже завжди однокольорові (хоча це й не обов'язково, проте кольори зменшують кількість варіантів їх опису);

● друдли — це схематичні зображення, на них ніколи не малюють тварин, рослин, інших об'єктів, які легко впізнати, бо це зменшує кількість варіантів опису;

● зображення друдлів не перевантажують великою кількістю ліній, часто достатньо 2 - 4 лінії.

Розгадуйте друдли разом зі своїми вихованцями — це допоможе налагодити контакт, розвинути командний дух та здобути навички творчого мислення та уяви.